Літературні підсумки 4/2020

Привіт, Світе!

Четверта чверть 2020 пролетіла повз мене зі свистом. Від Дня Всіх Святих до Нового року всі довкола жили й дихали святами, рахуючи дні до завершення цього божевільного року.

Хоча цей квартал за відчуттями був найкоротшим у році через свята, все ж вдалося виконати декілька важливих цілей. Основних подій у літературному плані за ці три місяці дві: друга книга-картинка та курси про книги для дітей.

Попередні звіти лежать ось тут: квартал 1/2020,  квартал 2/2020, квартал 3/2020

Нова книга-картинка

Після завершення у третьому кварталі своєї першої книги-картинки, у жовтні я почала роботу над новою.

Хотілося зробити щось зовсім інше та робити це інакше.

Над книгою про руду дівчинку Еллу я товклася понад рік, тому з новим проектом однією з цілей було закінчити його якнайшвидше.

Інші дві цілі для нової книги – спробувати щось нове у стилі й у тематиці. Так на світ з’явилася паранормальна історія про сумного хлопчика Міо.

Цього разу я вирішила не завершувати всю книгу відразу, а довести її до етапу “видавничої пропозиції”. Книги-картинки зазвичай надсилають видавництвам як незавершені макети, щоб можна було легше внести правки.

З Еллою я свідомо вчинила інакше – хотілося пройти повний шлях від початку до кінця, щоб зрозуміти, як це – написати та проілюструвати книгу-картинку.

Що ж таке ця видавнича пропозиція книги-картинки?

Це макет усіх сторінок майбутньої книги, з текстом + сторібоардом (план книги зі скетчами усіх сторінок) + трьома завершеними ілюстраціями.

Щоб підігнати себе, я знайшла конкурс, куди такий проект можна було подати. Часу на все залишалося два місяці. Останні два дні я зі своїми ілюстраціями навіть ночувала, зате проект вдалося вислати за день до дедлайну, через що собою дуже пишалася.

Навчальне

Паралельно зі створенням книги-картинки у четвертому кварталі я також вдарилася у навчання.

Рішення піти на літературний детокс після арт-блоку у третьому кварталі виявилося вдалим. Поступово я знову відчула потребу вбирати в себе як губка знання, а потім і писати.

Спершу був курс на Masterclass-і, потім місячна програма від Litosvita. Обидва про книги для дітей. І навіть не зовсім випадково 🙂

На ура пішли також курси з ілюстрації на Skillshare.

Перед кінцем року та після вдалого проекту щк однієї книги-картинки однозначно відкрилося друге дихання. Почали зазирати ідеї нових проектів.

Захотілося експериментувати зі стилем в ілюстрації, спробувати нові техніки та матеріали.

Навчальне до квадрату

Ще наприкінці третього кварталу я почала відвідувати художнє студію, щоб притиснути себе до стінки та все ж взятися більше малювати “аналоговим” способом: фарбами, а не на комп’ютері.

У результаті, ми познайомилися з акрилом і разом почали створювати новий сюрреалістичний світ.

Студія, на жаль, вже через місяць оголосила карантин, що й досі триває. Та я з нетерпінням чекаю на її відкриття, щоб знову зануритися у світ акрилового сюрреалізму. Це той випадок, коли матеріал сам нашіптує мені історію. Самій цікаво, у що виллються ці експерименти.

Оповідання

У четвертому кварталі, після літературного блоку в третьому, я також поступово повернулася до писання оповідань. Використовуючи успішний досвід з книгою-картинкою, вирішила й тут шукати конкурси. Через це оповідання на блог потраплятимуть не всі або ж не відразу: згідно з умовами конкурсів, більшість творів не можна публікувати в інтернеті до оголошення результатів. Проте частину оповідань я все-таки писатиму для блога, а також тут і далі з’являтимуться історії “з кухні” письменництва. Зараз готую матеріал про процес створення книги-картинки.

Усім легкого пера!