дебютна книга

Написати свою книгу – пункт, що часто з’являється у багатьох з нас у списках цілей на життя. Щось, що зробиться колись у майбутньому.

У 2019 я вирішила що тому самому “колись” час вже наступити.

Того ж року я почала роботу над кількома книжковими проектами. Серед них – ілюстрований путівник про Польщу та дитяча книга-картинка.

Одночасно я витягла свою кількарічну запилену ідею книги й почала готуватися до неї. Збирати матеріали про Слов’янську міфологію, на основі якої книга базується. Вивчати структуру повісті та процес створення персонажів. Готувати матеріали для першого чорновика.

Про свої перші кроки я почала писати у фейсбуці. У 2020 фанпейдж переріс у цей блог.

НОВИНИ ПРОЕКТУ #10000годинКНИГАЩо у проекті нового за минулі тижні?ДИТЯЧА КНИГА-КАРТИНКАТекст, сторібоард, дизайн…

Opublikowany przez Анастасія Сидорко – 10 000 годин до дебютної книги Niedziela, 28 lipca 2019

Стати письменницею я вирішила майже одразу, як навчилася писати.

Є діти, яким краще дається спорт чи математика, чи спів. Щось особливе, за що нас хвалять дорослі та однолітки. У чому ми впевнені та що любимо.

Для мене це була література.

Дні, коли нам задавали додому написати оповідання, ставали святом. Я допомагала з оповіданнями однокласникам, писала свої власні історії “у шуфляду” та на конкурси.

Планувала “стати письменницею, коли виросту”.

Але в 20 я думала, що все ще замало знаю про світ, щоб писати книги; і вирішила відкласти мрію на пізніше.

Довго не писати все ж не вийшло. Щоденникові записи швидко переросли у декілька блог-проектів. Я писала про мінімалізм і свідоме життя на блозі Code of Simplicity та про життя й подорожі у Польщі на блозі Tam i Tu, вела ще декілька менших проектів іншими мовами.

Мрія писати книги все ще мене переростала.

Знадобилося декілька років, щоб змиритися з думкою, що перші мої книги ідеальними не будуть скільки б я не чекала… та наважитися знову писати художні твори, а не лише блог-пости.

Я обожнюю читати автобіографії. Цікаво заглядати у думки письменників, спортсменів, акторів, підприємців та дізнаватися, ким вони були “до” того, як стали успішними у тому, що роблять, та як туди дісталися.

Частіше такі історії розповідаються як погляд у минуле, з перспективи людини яка вже знає, що все в неї вийде. Бракує історій про цю саму дорогу з процесу. Мало хто любить розповідати про роки, коли їм все ще не вдавалося та не було гарантії, що вийде.

Цей блог для мене – саме така історія з процесу. Історія того, хто шукає відповідь на питання, як це – писати цікаві книги та створювати ілюстрації, які люблять діти.